Прониклива й безмежно геніальна Леся Українка

    За словами І. Франка, вона – «єдиний мужчина в українському письменстві». За короткими характеристиками, відомими більшості українців ще зі школи, ця жінка все недовге життя страждала від невиліковної хвороби й створила «Лісову пісню». Звісно, усі ці сентенції таки відповідають дійсності. Але вони давно перетворилися на кліше й аж ніяк не передають масштаб і красу генія Лариси Петрівни Косач, що увійшла в національну історію під іменем Лесі Українки. 25 лютого ми святкуємо 150-річчя від дня народження цієї письменниці, перекладачки й громадської діячки. Саме час відкрити для себе всі сторони її творчості й драматичної біографії. 

    Про таких, як Лариса Косач, сьогодні б сказали «дитина індиго» або й «вундеркінд». Читати дівчинка навчилася вже в 4 роки, у 9 написала перший вірш «Надія» під враженням від арешту тітки Олени Косач, засланої за участь у революційному русі. У 13 років дві її поезії вже надрукувало серйозне видання. А у 14 дівчина видала переклад двох повістей Миколи Гоголя й першу свою поему «Русалка». Однак не оминатимемо увагою той факт, що Лариса Косач народилася в досить заможній родині й мала всі умови для розвитку своїх талантів. 

    Подейкують, що мати – знана письменниця Олена Пчілка – вважала доньку малорозвиненою (утім, характер цієї жінки називали надто суворим і категоричним). Можемо тільки уявити, наскільки швидко розвивалися інші її діти: Леся Українка мала п’ятеро сестер і братів, і буквально кожен із них згодом досяг неабиякого авторитету у своїй галузі. Освітою Лариси Косач займалися батьки й домашні вчителі за розробленою тією ж Оленою Пчілкою програмою. Дівчина мала великий хист до музики й з раннього дитинства чимало часу присвячувала грі на фортепіано. Тонкий слух і сприйнятливість до культур різних народів пояснюють і справжній талант Лариси Косач до іноземних мов. Вона добре знала французьку, німецьку, італійську, іспанську, польську та інші головні європейські мови, а також латину й давньогрецьку. Тож уже у 15 років дівчина вже перекладала вірші Генріха Гейне... У 19 же написала для молодшої сестрички підручник з історії східних народів, який згодом використовували в народній школі. 

    Маленьку Ларису в сім’ї лагідно називали Зеєю. А ще, за те, що вона дуже дружила зі старшим на 1,5 роки братом Михайлом, дали їм одне прізвисько на двох – Мишолосіє. Пізніше дівчина отримала лагідне прізвисько Леся. Додавши до нього псевдонім рідного дядька Михайла Драгоманова, який підписував деякі свої роботи словом «Українець», вона створила собі ім’я, що згодом прославило Лесю Українку на весь світ (за іншими даними, псевдонім доньці запропонувала та ж таки Олена Пчілка, яка найпізніше з-поміж рідних визнала її талант). 

    Можливо, на дівчину чекало майбутнє видатної піаністки, адже сама вона надзвичайно любила музику й отримувала схвалення самого Миколи Лисенка. Однак у 10 років, пішовши з улюбленим Михайлом на річку подивитися на святкування Водохреща, Леся сильно застудила ноги. Застуда перейшла в туберкульоз кісток, уразивши спочатку руку, потім ноги. Операції на кінцівках і невідступний біль зробили кар’єру музикантки неможливою... 

    Згодом приглушений туберкульоз кісток змінився туберкульозом нирок. Як ми знаємо, саме ці діагнози перервали життя видатної українки в ще досить молодому, 42-річному віці. Однак потреба в лікуванні вимагала численних поїздок – у Єгипет, Крим, Німеччину, на Кавказ. Крім лікувального ефекту, ці подорожі дозволяли жінці розширювати світогляд і всотувати в себе інші культури. Наприклад, вивчення давньоєгипетської поезії неабияк надихнуло письменницю, вона вважала, що ті текст співзвучні українським народним пісням. 

    Також під час лікування Лариса Косач зустріла двох найважливіших чоловіків у своєму житті. Перший із них – Сергій Мержинський – був дуже харизматичним і здібним у різних сферах громадським діячем. Утім легеневі сухоти вбили його досить рано. Леся кохала цього чоловіка настільки, що вирішила доглядати його в останні тижні, незважаючи на власну кволість і ризик заразитися ще й туберкульозом легенів. Намагаючись порятувати коханого, в одну з ночей біля його ліжка вона створила надзвичайно сильну й пронизливу драму «Одержима». Обидва розуміли, що надії немає. Особиста трагедія письменниці полягала ще й у тому, що Мержинський не відповідав їй взаємністю, сприймаючи Лесю як друга й надиктовуючи їй в останні свої дні листи до іншої жінки... Попри все це, смерть коханого стала для Лесі страшним ударом. Вона вдяглась у чорне вбрання й не знімала трауру до кінця власного життя. 

    Другий обранець Лесі – фольклорист і юрист Климент Квітка – став її офіційним чоловіком. Він також мав легеневі сухоти, однак їм вдалося подолати цю хворобу, і з часом Квітка багато працював і розпродував власне майно, аби вилікувати вже дружину. Він же пізніше підтримував Олену Пчілку в скруті після смерті доньки (це при тому, що сувора теща не сприймала цей шлюб, вважаючи його мезальянсом, а зятя – негідним своєї доньки) й робив усе можливе, щоб зберегти пам’ять про кохану та її творче надбання. 

    Леся Українка випустила кілька збірок поезій із політичними віршами й любовною лірикою – «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки». Перекладала гімни з «Ріг-веди», поезії Давнього Єгипту, окремі твори Гомера, Данте, Шекспіра, Байрона, Гауптмана, Метерлінка. Однак найбільшу славу їй принесли чуттєві, напружені, гостро психологічні й просто надзвичайно красиві драми. Крім «візитної картки» – драми-феєрії «Лісова пісня» та вже згаданої «Одержимої», Лесю Українку прославили п’єси «Кассандра», «В катакомбах», «Оргія», «Бояриня», «Камінний господар», «Блакитна троянда», «Руфін і Прісцілла». Їхніми темами ставали трагедії часів імператорського Риму й Давньої Греції, біблійні сюжети й популярні в європейській драматургії історії, доба Руїни в Російській імперії та сучасні письменниці герої. 

    Безвідносно до ювілеїв і шкільної програми, Леся Українка варта того, щоб її читали й вивчали. Її талант й особиста історія настільки потужні, що вона й зараз не сприймається як знеособлений національний символ. За її віршами, драмами, прозою, листами проглядає жива, пристрасна, чуттєва жінка, яка цікавилася світом і мала, що сказати. 

    Більше цікавих фактів про видатну письменницю читайте в нашій медіапрезентації «Леся Українка – людина, народжена Україною». А ще – перевірте, наскільки добре ви пам’ятаєте її magnum opus – драму-феєрію «Лісова пісня» – за допомогою вікторини у форматі шоу «Перший мільйон» на «Ігровому майданчику» Черкаської обласної бібліотеки для дітей (розділ «Літературні ігри»).

    Для ще більшого занурення в цю біографію ви можете також зазирнути на офіційний сайт Міністерства культури та інформаційної політики, присвячений Лесі Українці.