Український Дюма – Володимир Малик

 

     Якщо доречно в такій ситуації казати про надзвичайно вдалі, майже містичні збіги, то показовим є факт, що в Міжнародний день рідної мови 21 лютого цього року 100-річний ювілей має прекрасний письменник Володимир Малик. Український Олександр Дюма, один із найвидатніших творців української історико-пригодницької прози, літератор, який мріяв (і казав про це у власному «Щоденнику») своєю творчістю «виправити духовний хребет нашого народу», – усі ці характеристики відповідають Володимирові Кириловичу повною мірою. Недаремно його доробок вивчають діти за шкільною програмою, а шановані й убілені сивиною дорослі відзначають престижними нагородами (як-от літературною премією ім. Лесі Українки 1983 року). 

     Свій найвідоміший твір – тетралогію «Таємний посол» – Володимир Малик написав під враженням від картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Автор зажадав показати побут, життєві гризоти, звички й непрості реалії навколишньої дійсності козаків періоду затятої боротьби українців проти нескінченних турецьких навал другої половини XVII століття. З одного боку, його персонажі – і зокрема, просто-таки український «супермен» Арсен Звенигора – прості люди, достатньо освічені, інтелектуальні, сміливі й горді, здатні палко кохати й не менш палко ненавидіти. З іншого – це герої, яких, можливо, дещо бракує в наші прагматичні часи. Чудовий зразок для наслідування молоддю й підлітками.

     Цікаво, що творити Володимир Кирилович починав із поезії. Та Друга світова війна внесла свої корективи: письменник боровся з окупантами як тільки міг, був ополченцем, пережив тяжке поранення, жахи концентраційних таборів, неволі, насильницької розлуки з батьківщиною. Можливо, віршована форма для нього вичерпала себе, можливо, він почав творити свої історії про мужніх земляків під впливом власного внутрішнього протесту. А може, так подіяла на нього зміна місця проживання: зокрема, переїзд із Київщини до Лубен Полтавської області. Але з 1950-х років його історичні повісті, романи, поетичні казки на теми минувшини з’являлися на світ буквально одне за одним. Легенди для малюків «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум’яка», «Червона троянда», більш дорослі романи «Князь Кий», «Чумацький шлях», «Горить свіча», «Черлені щити» Володимир Малик творив дуже старанно, годинами просиджуючи в архівах, вивчаючи літописи, народні перекази, документи, відвідуючи місця бойової слави й найбільших трагедій в історії українців, знайомлячись із нащадками реальних особистостей (наприклад, Кармелюка й Довбуша).

     Читати його блискучу, захопливу й романтичну прозу необхідно не лише в його день народження, який так вдало збігається з важливим філологічним святом. Його роботи просто-таки змушують любити як рідну мову, так і національну літературу загалом, а ще – пильніше придивлятися до минулого своєї країни. Там, у минулому, можна знайти такі сюжети, які варті тисяч вправно закручених детективних і фентезійних фабул. Треба тільки не лінуватися їх відшукати…