Ернст Теодор Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»

    У соціальній психології є таке поняття, як «ефект ореолу». Його сутність у тому, що за позитивного першого враження про людину ми перестаємо помічати її недоліки й виправдовуємо кепські вчинки надалі. Крім того, ліміт довіри, виданий конкретній публічній особистості, поширюється й на всіх її прибічників: їм ми також схильні пробачати все. Хтозна, наскільки автори поняття були знайомі з творчістю німецького сатирика й романтика XVIII – ХІХ століття, але персонаж цієї казки наділений саме таким ореолом. 

    Бридкий зовні карлик Цахес мав щастя викликати жалість у єдиної феї, що лишилася в державі князя Деметрія, Рожі-Гожої. Вона щиро хотіла полегшити його невдале життя й наділила дивовижним даром: три золоті волосинки на його голові зробили його привабливішим в очах інших людей. Також, завдяки їхній магічній силі, оточення почало приписувати почварі чесноти й успіхи інших людей, а нехороші вчинки здавалися їм виною всіх, крім свого справжнього автора.

    Цахес не став від того кращим усередині, його нутро так і залишилося абсолютно гнилим. Зате користатися з дару він навчився блискуче. Змінивши ім’я на Циннобер, карлик зробив стрімку кар’єру при дворі й уже готовий був одружитися з найкрасивішою дівчиною князівства. Влада остаточно знищила в ньому всілякі ознаки людського, його злочини ставали дедалі огиднішими, але світ продовжував вірити в його геніальність і доброту. Тільки небагаті люди мистецтва, по-справжньому чисті серцем, не піддавалися чарам золотих волосин. Однак віри їм не йняв ніхто...

     Чи побачить, зрештою, ця країна істинну сутність Цахеса-Цинобера? І чому ця казка вважається глибоко філософською й, водночас, уїдливо-насмішкуватою? Цей класичний твір, попри чарівний сюжет і прості діалоги, написаний не для дітей. Однак зрозуміти його меседж читачі можуть уже в підлітковому віці. Це один із найкращих літературних експериментів Ернста Гофмана, від дня народження якого 24 січня виповнилося 245 років.