Той, хто поєднав Схід і Захід, – Редьярд Кіплінг

    «Як ти шляхетний між простого люду, Як ти простий і серед королів, Якщо на тебе не зведуть облуди Ні ворог твій, ні друг твій поготів; Якщо, забувши біль, поразки, втому, Свій шанс єдиний зможеш віднайти, – Твій, сину, світ і все, що є у ньому, Та більш того – тоді Людина ти!»...  

    Автор цих промовистих рядків – Редьярд Кіплінг – народився 155 років тому. А сама поезія, з якої взято цитату, «Якщо», у 1995 році за опитуванням ВВС визнана найулюбленішим віршем британців. Власне, це не дивно, адже Кіплінг – той відносно рідкісний приклад літератора, пошанованого за життя та пам’ятного після смерті. Він став першим англійським письменником, який здобув Нобелівську премію з літератури. Та ще й наймолодшим її лауреатом!

    Його неабияк цінували не тільки співвітчизники, а й читачі з усього світу, у тому числі – дуже освічені. Цей факт підтверджують нагороди від університетів Парижа, Страсбурга, Афін і Торонто, а також почесні ступені Оксфордського, Кембриджського, Единбурзького й Даремського університетів. А ще – його членство в масонській ложі з найменням Майстра. 

    Цікаво, що на заході Редьярд Кіплінг (до речі, своїм ім’ям він зобов’язаний озеру Редьярд, на березі якого познайомилися його батьки) відомий насамперед як автор поезій. Часто патетичних, досить-таки екзотичних за стилем і змістом. Він органічно вплітав у свої європейські за формою твори настрої, пейзажі й манеру висловлювань східних країв і народів. Кіплінг дуже любив Індію, адже провів там щасливе дитинство, та й до літературної стежки втрапив саме там – просто зі шпальт місцевої преси, де він працював як журналіст. А от перше знайомство з Англією йому не дуже вдалося – шість років навчання в приватному пансіоні на британських островах видалися йому справжнім жахом. Власне, тому періоду життя він зобов’язаний тяжкими випадками безсоння, на яке він страждав до старості. Утім, дитячі переживання ніяк не відобразилися на його симпатіях до імперських амбіцій цієї країни. Редьярд палко підтримував англійську політику в англо-бурській війні, виступав за консерваторів і терпіти не міг фемінізм.

     А от у нас він відомий насамперед як автор «Книги джунглів» про наївного відчайдуха Мауглі, а ще завдяки «Просто собі казкам» – тим самим, де з’явився кіт, що гуляє, як собі хоче. Дитячі історії він писав на прохання коханих дітей, яких вони з дружиною нажили трьох. На жаль, одна донька померла малою від запалення легенів, а син загинув на полях Першої світової війни. Це неабияк підкосило Кіплінга. Замолоду він чимало мандрував, бував у Сінгапурі, Японії, на Бірмі. У США він деякий час проживав із дружиною, а в Південній Африці шукав ідеї для своїх історій і працював воєнним кореспондентом. Останні ж роки Редьярд Кіплінг провів в усамітненій місцині, ігноруючи критику й факт згасання своєї популярності, відмовляючись від нагород й тихо переживаючи втрату дітей.

     Більше про всесвітньовідомого письменника та його творчість читайте в медіагіді «Кіплінг справжній і вигаданий», підготовленому працівниками бібліотеки.