Марина Павленко «Миколчині історії»

    Глибока й щемлива історія письменниці з Уманщини продовжує низку книжок про дітей із неблагополучних родин. Миколка давно не цікавий рідним: мама значно більше переживає, щоб новий чоловік був усім задоволений, і не зважає, де її дитина, чи щось їла, чи взагалі жива. Вітчим же міцно товаришує з пляшкою та тільки й шукає приводу витіснити непотрібного пасинка з хати.
    Утім, Миколка не сильно переймається: у нього є власноруч побудована халабуда, свій «бізнес» (збір пляшок і монет на базарі) та пес із найвідданішим у світі серцем. Найда (саме так звати чотирилапого компаньйона) добре пам’ятає, як господар порятував його від смерті, й не втомлюється віддячувати коханому хлопчику щодня. Пес і сам рятує Миколку, переймається його бідами, мститься кривдникам, розділяє всі пригоди й халепи. Поза тим, у героя книжки цілком зрозуміле читачам-одноліткам життя. Він закохується й зазнає першого болю розбитого серця, розігрує пещену гладку тітоньку з не менш розкішною кішечкою, збирає гриби й розвідує історичні місцини краю. А ще – відкриває в собі талант до математики й знаходить-таки справжню, значно більш гідну його, любов.
    Світла, попри складну тему, повість сподобається учням молодшого й середнього шкільного віку. І не раз розчулить демонстрацією вірності, дружби та дитячої віри в неможливе.