Галина Малик «Злочинці з паралельного світу»

    Дві соціально-фантастичні повісті про безхатька Хроню та його собаку Рекса вже давно стали літературною класикою для учнів середніх класів. Попри заманливу назву й жанр, не варто шукати в цих книгах чарівних пригод. Фантастичного елементу небагато: звірі, що можуть розмовляти людською мовою, а в другій частині ще мутанти Чорнобильської зони та подорожі в часі. А от решта – найсправжнісінька реальність, і то така страшна, якої й шукати не треба.
    Так, у книзі вистачає жаргонізмів, суржику й досить-таки брудної лайки, що абсолютно точно відповідає мовленню сучасних українців із різних класів (не тільки жебраків і бандитів). Так, пригоди тут побутові й спрямовані на виживання. Адже йдеться про долю безпритульного хлопця, собак, котів, хом’яка, папуги. І так, в історії вистачає смертей, бандитських розбірок, несправедливості. Бо таким є життя покинутих напризволяще дітей і тварин: їх убивають, продають у рабство, вони вмирають від хвороб, голоду, холоду, жорстокості садистів, почуття зрадженості й туги за піклуванням коханих людей. Батьки й діти мають самі вирішувати, наскільки вони готові побачити зворотний бік світу, що зовсім не є паралельним, пережити загибель симпатичних персонажів і різке вуличне мовлення. Та обидві частини цієї історії перевертають душу, змушують плакати й осмислювати ступінь своєї відповідальності за власне життя та за долю тих, кого приручили.